Як дописати книгу, коли натомість хочеться плакати в куточку?

Ти ж скрізь волаєш, що любиш писати! Просто сядь і допиши!

Ніт. У мене смішні рілзи не подивлені, ліжко не полежане і листочки сингоніума не помацані. Письменники – це, перш за все, люди. А люди що роблять? Нумо, всі разом! ПРО-КРАС-ТИ-НУ-ЮТЬ! А ще ж бісовий writer's block.

Нещодавно наткнулася на цікаву статистику:

• Понад 80% американців кажуть, що хочу написати книгу

• З них – лише 15% починають писати щось

• 6% минають половину шляху

• 8% доходять до фінішу.

Вась, але ж це про американців! ̶Я̶ ̶–̶ ̶п̶р̶а̶ц̶і̶в̶н̶и̶к̶ ̶п̶о̶л̶і̶ц̶і̶ї̶!̶ ̶Н̶у̶ ̶і̶ ̶ш̶о̶?̶ ̶В̶и̶ ̶д̶а̶с̶т̶е̶ ̶с̶к̶а̶з̶а̶т̶и̶?̶

А ось було цікаве опитування на каналі Непозбувний книгочитун:

Дописати книжку було для мене найскладнішим. Якщо для вас це також проблема, можливо, поради з мого досвіду допоможуть.

Тіп #1. Змиріться, що перша чернетка – гівно

А може й друга. І це нормально. Не прагніть до ідеальності відразу – це лише гальмує і затримує процес.

Я почала писати свою книгу в кінці 2022, потім закинула. Декілька днів тому знайшла ту найпершу чернетку – це якесь жахіття + там все не так, інший POV, сеттинг, імена, події. Коротше, я рада, що все повністю переписала.

Тіп #2. Не встановлюйте конкретну кількість слів на день

Ми – не стівени кінги. 🥲 Якщо ви думаєте: Так, хочу написати 60 000 слів за два місяці. Просто буду щодня писати по 1000 слів – ізі-пізі.

Не будете! Хіба шо ви супер дисципліновані. Але тоді що ви тут робите? Ви ж можете захопити світ з таким self-control!

Щодо слів. Так, спочатку у вас може виходити, навіть понад 1000. Але потім пшик! – і гидко дивитися в екран ноутбука. Не рекомендую.

Що ж тоді робити?

Тіп #3. Натомість – пишіть хоча б слово, але щодня

Буквально. Хай це буде одне слово, одне речення, один абзац, одна буква – але щодня! Не влаштували повноцінну сесію, швиденько відкрили телефон, писнули якийсь займенник і лягли спати.

Насправді одним словом швидше за все не обмежиться і ви напишете більше. Фіксуйте цей мізерний прогрес. Коли ви бачитимете багато writing днів підряд, совість вже не дозволить закинути. Почекайте ще трохи – і ваш письменницький двигун заведеться і набиратиме обороти в геометричній прогресії.

Тіп #4. Плануйте сюжет хоча б мінімально

Кажуть, є два типи письменників. Одні – хаотичні, flow-фанати, вільнописці. Інші – організовані, структуровані, планувальники.

Я думала, що я – перша категорія, поки не застрягла на другій половині книги. Я знала, що мало статися в кінці, знала якісь ключові події, але як дійти туди – гадки не мала. Тому я почала планувати – супермінімалістично. Я не клею мільйон кольорових стікерів на стіну і не натягую червоні нитки між кнопками. Google Docs – моя любов – все вмістив на одній сторінці. Я прикинула скільки ще розділів мені треба, накидала плани до кожного і зрозуміла, куди мені рухатися.

Справжнє мистецтво – це не лише хаос, flow і hardcore. Структура не робить із вас поганого митця. Тим паче план можна завжди змінити чи послати до біса.

Тіп #5. Розкажіть людям, що пишете книгу

Десь у соціальних мережах, наприклад. Так ви наче даєте оточенню обіцянку, що скоро чи колись вони зможуть прочитати вашу книгу. Діліться процесом написання і письменницькими приколами. Навіть якщо закинете це діло на пару місяців чи будете рухатися, як равлик – байдуже, адже у кожного свій темп.

Тіп #6. Візьміть участь у NaNoWriMo

NaNoWriMo – це щорічний всесвітній письменницький челендж, що відбувається у листопаді. За один місяць учасники намагаються написати 50 000 слів – типу саме стільки слів має роман в середньому.

Щоб взяти участь, потрібно зареєструватися на платформі (це безкоштовно), розпочати проєкт і фіксувати щодня прогрес. Насправді ніхто вас не контролює, але почуття єдності – декілька сотень тисяч письменників у різних куточках світу зараз роблять те ж саме – мотивує.

Звісно, до кінця дійти майже нереально. Але NaNoWriMo може закласти потужний фундамент вашого рукопису. Я так якось написала 17 000 слів, потім кинула челендж. Але в мене тепер був початок!

А ще платформою NaNoWriMo можна користуватися для ведення статистики написаного. Якщо постійно там відмічатись, вона прикольно прогнозує час завершення книги.

Тіп #7. Дивіться книжкові обкладинки

Серйозно. Відкрийте Pinterest, вбийте в пошук ваш жанр + book cover design і гортайте. Так ви не тільки знайдете референси для своєї майбутньої обкладинки, але й зловите натхнення.

Не знаю, як це працює, але працює! Якось я не могла заснути та влізла дивитися дизайни. А потім придумала пару сюжетних рішень. Ще через декілька тижнів я прочитала про цей трюк в якійсь англомовній статті! Колективний розум?

І взагалі дивіться Pinterest.

Тіп #8. Влаштовуйте спільні письменницькі сесії

Не люблю виходити в люди, але декілька разів вийшла на спільні письменницькі сесії – на щастя, в мене є подруга, яка працює над своїм першим фентезі. Чому це спрацювало для мене? Ну блін, я що дарма перла ноутбук через все місто, щоб хоча б щось не написати?

До речі, ще на YouTube є відео типу immersive writing sessions з атмосферною музичкою, іноді навіть прямі ефіри. Вони приблизно по годині-дві. Іноді теж виходить під них пописати.

Тіп #9. Покажіть рукопис альфа- чи бета-рідерам за 10-20% до кінця

Мені до кінця залишалося трошечки – 2 розділи й 2 спогади. Прокрастинувати хотілося як ніколи. Але я також хотіла швидше перейти до наступних процесів на шляху до публікації. Тим паче рукопис ще потрібно було відредагувати й фінально вичитати на одруківки.

Коротше, відправила я його своїм бета-рідерам. Вони почали залишали смішні коменти та правки. Читаючи їх, увімкнувся якийсь turbo mode писання. Встигла закінчити книгу задовго до того, як бети її дочитали.

Тіп #10. Не порівнюйте себе з іншими

Він пише по книзі в рік, а вона взагалі – по 3!!!

То й шо? 🤨 Невже десь була реєстрація на обов’язковий марафон для письменників, а я пропустила? Писати книгу можна і рік, і два, і пів життя. Це не робить когось гіршим чи кращим автором.

Тіп #11. Обговорюйте свою книгу з кимось вголос

Якщо ви застрягли. Я зазвичай або падаю на вухо чоловіку, коли він приходить зі служби, або записую подкасти в телеграм для подруги. От справді потрібно говорити саме вголос. Поки патякаю, мозок якось сам починає придумувати все, що потрібно.

Головне ще – не забути записати десь всі ті ідеї, що вигулькнули в голові.

Тіп #12. Пишіть сцени, вирвані з контексту

Сюжет не хоче рухатися поступово, а події логічно одна за одною. Ну то й fuck it. Пишіть сцени, які точно бачите у своїй голові, навіть якщо ще невідомо, коли вони точно мають відбутися. Нехай це будуть такі крапки на полотні вашого рукопису, які з часом ви з’єднаєте між собою.

Тіп #13. Самовидавайтесь

Коли знаєш, що твоя книга точно побачить світ, то натхнення і мотивація її дописати потужно зростає. Я почала писати свою в кінці 2022, потім закинула – тоді я ще думала, що колись надішлю рукопис у видавництво.

Теперішній варіант я почала писати в грудні 2023, а закінчила в травні 2024. Цього разу я просто точно знала, що видаватиму її самостійно, і навіть не думала про видавництва. І бляха, займатися публікацією книги це так до біса кайфово! Попри те, що іноді хочеться битися головою об стіну чи плакати в ліжечку. Просто щастячко.

І ще трошки про те, як балансувати full-time job, хобі й побутові справи з письменництвом. Якось так: