Навіщо мені здався той самвидав? А може й вам!

Чому самвидав? Чому не надіслала рукопис у видавництво? Розповідаю.

Причина 1. Я перетворила абстрактну мрію в ціль, яка повністю в моїх руках

Я давно мріяла стати письменницею. Навіть не так – я давно мріяла стати опублікованою письменницею.

Але видаватися традиційно, через видавництво часто означає зависнути у повітрі. Ти або довго чекаєш відповідь, або взагалі її не отримуєш. І справа навіть не в тому, що твоя книга погана чи ні. Видавництва або перевантажені, або конкретно твоя книга не пасує до того, що вони зазвичай видають.

Мені не хотілося висіти у повітрі. На той момент, коли я почала серйозно працювати над своєю книгою, я зрозуміла, що знаю дуже багато про самвидав – правда, закордонний. Дякую, моя кохана робота. 🫶 Залишилося лише адаптувати ці знання до українських реалій.

Тож замість абстрактної мрії я отримала конкретну ціль та план. І її досягнення повністю залежить від мене.

Причина 2. Моя робота показала мені, що інді-автори ні в чому не гірші, ніж традиційно опубліковані

Маленька передісторія

Довгий час в моїй голові автор, що самостійно видав книгу, асоціювався лише з тим, хто стоїть в переході в метро, а повз нього всі проходять.

Після 24 лютого 2022 року я, як багато українців, втратила роботу. У квітні, коли перший шок повномасштабного вторгнення минув, почала шукати нову. Гроші були потрібні, тому я хапалася за кожну вакансію content writer.

Вакансія моєї теперішньої роботи навіть не містила згадки про тематику. Але коли мені передзвонили й сказали, що потрібно писати про book cover design для західних інді-авторів, я була готова вбити дракона, але потрапити в цю компанію. Все склалося. 🫶

Власне тоді я відкрила для себе фантастичний світ іноземного self-publishing, де інді-авторів не вважають другосортними. Вони – рівня traditionally published, якщо не прекрасніші. І це неймовірно, як мене захопило! Якась сродна праця, їй-богу.

Останні 2+ роки я постійно пишу про self-publishing і почуваюся вареником у маслі.

Тому, чому ні? Чому не бути інді-авторкою в Україні?

Причина 3. Я маю креативний контроль щодо всіх дрібниць

Насправді я мільйон разів писала про креативний контроль як перевагу інді-паблішингу у статтях і постах у соціальні мережі. Але справжню цінність усвідомила лише, коли зайнялася самостійною публікацією книги.

Наприклад, книжкова обкладинка. Я знала, яку обкладинку я хочу. І мій прекрасний book cover designer створив її саме такою, як я бажала. Навіть кращою.

Або ж – я хочу видавати книгу вже, ось зараз, а не чекати черги. Або ж – хочу видавати книгу у всіх форматах і ще перекласти англійською.

Ніхто не ставить мені ніяких умов, обмежень чи часових рамок. І мені це дуже подобається.

Так, мати цей креативний контроль – це ще про постійно не мати грошей, але то дрібниці. 😆

Причина 4. Я не планую розбагатіти на письменництві

Але якщо колись такий бонус буде – не відмовлюся. Наразі мені просто подобається писати, створювати світи та героїв. Це неймовірний кайф! Я відчуваю себе особливо живою, коли бачу, що щось виходить.

А гроші я й так заробляю на своїй full-time job. До речі, то теж письменництво, але іншого плану. Я люблю цю роботу, люблю свою dream team.

Причина 5. Я розумію, що видати книгу самостійно не так вже й складно

Так, є трохи нюансів та деталей, які варто врахувати. Те ж авторське право, чи технічні штуки із версткою, чи ISBN, всілякі інші штуки. Але я розібралася і якраз-таки хочу ділитися цим з вами тут, у блозі. У свій час я не знайшла потрібної інформації про самвидав, а яку знайшла -- та була здебільшого водянистою.

Тому ось так.

Хочете бути опублікованим письменником в Україні? Будьте! А я вам підкажу, що й до чого. 😉